Конкурсна робота
Підвищення ефективності освітнього процесу через інноваційне планування: досвід роботи із сервісом «Розклад Нова Школа»
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЛІЦЕЙ №44» КАМ’ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ТЕМАТИЧНА НОМІНАЦІЯ 11:
«Застосування сучасних засобів навчання, програм і онлайн сервісів для підвищення ефективності освітнього процесу»
АВТОРИ КОНКУРСНОЇ РОБОТИ:
Болдирева Світлана Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Комунального закладу «Ліцей №44» Кам’янської міської ради Дніпропетровської області
Галушко Сергій Сергійович, вчитель інформатики Комунального закладу «Ліцей №44» Кам’янської міської ради Дніпропетровської області, спеціаліст першої категорії
ЗМІСТ
Зміст – активний. Натискаєте на пункт і відразу потрапляєте у відповідний розділ інструкції.
ВСТУП
Актуальність дослідження ефективності впровадження сервісу «Розклад Нова Школа»
Сучасна система освіти в Україні перебуває у стані постійних змін і трансформацій, що зумовлює необхідність пошуку нових шляхів підвищення ефективності та якості освітнього процесу. Впровадження інноваційних підходів до управління освітньою діяльністю стає ключовим завданням для закладів освіти. Автоматизація планування за допомогою цифрових сервісів є одним із найважливіших інструментів для забезпечення безперервності навчання, оптимального використання ресурсів та підвищення результативності освітньої діяльності. В умовах сучасних викликів автоматизоване складання розкладу дає змогу оперативно адаптувати освітній процес до змін і забезпечити його гнучкість, що є важливою складовою інноваційного планування.
Розклади в освіті традиційно складалися вручну, проте цифровізація поступово трансформувала цей процес, що нині дозволяє оптимізувати управління навчальною діяльністю.
У 2018 році Комунальний заклад “Ліцей №44” Кам’янської міської ради Дніпропетровської області (далі – Ліцей №44) став одним із перших у регіоні, хто впровадив сервіс “Розклад Нова Школа”. Це стало важливим етапом у процесі цифровізації освітнього середовища. Впровадження цього проєкту стало можливим завдяки спільній роботі адміністрації та педагогічного колективу, які поєднали управлінську компетентність із технічною експертністю, що забезпечило ефективність реалізації інноваційного рішення.
У цьому контексті дослідження ефективності впровадження сервісу “Розклад Нова Школа” є надзвичайно актуальним та необхідним для оптимізації організації освітнього процесу і підвищення його якості.
Теоретичною основою дослідження є сучасні наукові підходи до автоматизації планування освітнього процесу. Дослідники підкреслюють значення цифрових технологій у підвищенні ефективності управління освітніми ресурсами. У працях І. Рубан та ін. [1] наголошується на перевагах автоматизації розкладу, зокрема зменшенні трудомісткості, мінімізації помилок та покращенні розподілу навчального навантаження. Українські автори, такі як Гончарова І. та Іваненко І. [2], акцентують увагу на необхідності впровадження інформаційних систем для управління освітнім процесом, що сприяє прозорості організації навчання, спрощенню взаємодії між адміністрацією, педагогами, здобувачами освіти та їхніми батьками. Закордонні дослідження підтверджують позитивний вплив автоматизованих систем на зменшення адміністративного навантаження та підвищення задоволеності учасників освітнього середовища. Зокрема, Діалло Ф. П. і Тудосе К. [18] відзначають адаптивність цих систем до індивідуальних потреб здобувачів освіти і швидке реагування на зміни, а Моханрадж К. Р. та ін. [19], [20] наголошують на важливості їхньої інтеграції з іншими освітніми платформами.
Аналіз чинників вибору між ручним та автоматизованим способами складання розкладу подано у дослідженні Єльнікової О.В. “Фактори складання шкільного розкладу”, де визначено переваги інформаційно-комп’ютерного інструментарію в оптимізації управління освітою [4].
Проте, незважаючи на значний інтерес до цифрових технологій в освіті, комплексних теоретичних досліджень з теми “Підвищення ефективності освітнього процесу через інноваційне планування” недостатньо, або вони мають поодинокий характер. Більшість наукових робіт зосереджено на окремих аспектах автоматизації, таких як складання розкладу або управління освітніми ресурсами, тоді як цілісний підхід до інноваційного планування освітнього процесу потребує подальшого вивчення.
Застосування інноваційних технологій в освіті регламентується низкою нормативно-правових документів. Закон України “Про освіту” (ст. 16) передбачає використання цифрових технологій для гнучкої організації освітнього процесу [13]. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 764 від 21 червня 2021 року, заклади освіти повинні застосовувати електронні ресурси для забезпечення дистанційного навчання [6]. Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти (Наказ МОЗ України від 25.09.2020 № 2205) визначає вимоги до навчального навантаження, дотримання яких значно полегшується завдяки автоматизованим системам розкладу [11].
Закон України “Про Національну програму інформатизації” [12] визначає стратегічні напрями розвитку інформаційного суспільства в Україні та встановлює завдання щодо створення умов для широкого впровадження інформаційно комунікаційних технологій в усіх сферах суспільного життя, включаючи освіту. Реалізація цих вимог у діяльності Ліцею №44 стала можливою завдяки впровадженню автоматизованої системи планування.
Наукові дослідження підтверджують позитивний вплив автоматизованих систем розкладу на ефективність організації освітнього процесу, підвищення його якості та оптимізацію ресурсів закладу освіти. Однак, масового впровадження в управлінську практику ці інструменти не отримали, що свідчить про існування значного розриву між теорією та практикою в сфері інноваційного планування освітнього процесу.
Новизна та цінність досвіду впровадження сервісу “Розклад Нова Школа” полягає в аналізі результативності використання автоматизованої системи складання розкладу, що суттєво оптимізує управління освітнім процесом і підтверджує ефективність цифрового планування. Особливість дослідження – вивчення практичного досвіду застосування сервісу як інструменту інноваційного планування, що забезпечує стабільність організації освітнього процесу, мінімізує помилки, спрощує адміністративні процедури та підвищує продуктивність учасників освітнього процесу.
Інноваційний потенціал досвіду визначається застосуванням авторських рішень щодо адаптивного підходу до змін у розкладі, врахування індивідуальних потреб учнів і педагогів, що сприяє покращенню організації освітнього процесу та підвищенню його ефективності.
Перспективність досвіду полягає у подальшому використанні аналітичного модуля для формування збалансованого розкладу, інтеграції з мобільними додатками, сайтом закладу та електронними щоденниками, що забезпечить прозорість і доступність інформації для учасників освітнього процесу.
Досвід було розроблено, апробовано та впроваджено у практику роботи Ліцею №44. Отримані результати мають потенціал для масштабування в інші заклади освіти, сприяючи цифровізації управлінських процесів і створенню комфортного освітнього середовища.
Провідна педагогічна ідея роботи полягає у забезпеченні ефективності освітнього процесу шляхом впровадження інноваційних технологій планування, які враховують сучасні виклики та потреби всіх здобувачів освіти. Реалізація цієї ідеї базується на використанні сервісу «Розклад Нова Школа» як інструменту, що забезпечує рівномірний розподіл навчального навантаження, мінімізує накладки у розкладі та скорочує час, витрачений на його складання. Автоматизоване планування створює гнучку систему управління освітнім процесом, яка здатна оперативно адаптуватися до змін та потреб закладу освіти. Інструменти аналізу якості розкладу дозволяють своєчасно виявляти та усувати недоліки, що сприяє покращенню управлінських процесів, підвищенню якості організації навчання та зростанню мотивації учасників освітнього процесу.
Мета роботи – обґрунтувати доцільність та продемонструвати ефективність впровадження автоматизованого сервісу «Розклад Нова Школа» як інструменту інноваційного планування, що сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу, забезпеченню гнучкості організації навчання, прозорості управління та оптимізації комунікації між усіма учасниками освітнього середовища.
Для досягнення цієї мети передбачено вирішення таких завдань:
- Дослідити функціональні можливості сервісу «Розклад Нова Школа» у забезпеченні стабільності, гнучкості та інтерактивності освітнього процесу.
- Проаналізувати та узагальнити практичний досвід впровадження сервісу «Розклад Нова Школа» в Ліцеї №44.
- Оцінити ефективність автоматизованого планування шляхом аналізу даних, отриманих у результаті опитувань учасників освітнього процесу, порівняння навчальних показників і вивчення зворотного зв’язку.
- Виявити переваги та можливі проблеми використання сервісу «Розклад Нова Школа»
- Розробити рекомендації для інших закладів освіти.
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади впровадження автоматизованного розкладу
1.1. Виявлення проблем планування освітнього процесу
Ефективне планування навчального процесу є основою якісної організації освіти. Сучасні освітні реформи потребують впровадження нових технологічних рішень, зокрема автоматизації складання розкладу та його онлайн-доступу [6], [9]. Чітка організація розкладу сприяє підготовці компетентних учнів, що володіють високим рівнем інформаційної культури, і може бути досягнута лише завдяки якісному плануванню.
Складання семестрових розкладів є одним із найскладніших та трудомістких процесів, оскільки воно регламентує продуктивну взаємодію всіх учасників освітнього процесу. Традиційні ручні методи супроводжуються значним адміністративним навантаженням, високою ймовірністю помилок і частими коригуваннями (рис. 1.1).
Дослідження підтверджують, що автоматизовані системи скорочують час на створення розкладу на 70–85% і мінімізують конфлікти (Кривонос О., Котенко О., 2023) [7]. Проте організатори освітнього процесу стикаються з викликом забезпечення відповідності розкладу сучасним освітнім стандартам та індивідуалізації навчання. Збільшення варіативних курсів та інклюзивних програм ускладнює розподіл ресурсів і часу. Ця проблема набуває особливої актуальності в умовах зростання складності та різноманітності навчальних програм, а також у контексті змін у вимогах до освітнього процесу. Сучасні здобувачі освіти та викладачі потребують більшої гнучкості розкладу, однак його узгодження з потребами всіх сторін залишається складним завданням [10].
Оптимальний розклад забезпечує засвоєння матеріалу, раціональне використання ресурсів і зручне планування часу, тому програма його складання має відповідати певним вимогам (рис. 1.2).
Автоматизація процесу складання розкладу є важливим напрямом цифрової трансформації освіти, що дозволяє значно підвищити ефективність організації навчального процесу та управління ресурсами. У сучасних дослідженнях зазначається, що впровадження цифрових технологій у планування занять сприяє зменшенню адміністративного навантаження, підвищенню точності розкладу та оптимальному розподілу навчального часу (Гончарова І., 2024; Кривонос О., Котенко О., 2023) [2], [7].
Дослідження Diallo F. P., Tudose C. (2024) [18] показують, що використання алгоритмів штучного інтелекту дозволяє точніше розподіляти навчальні години та мінімізувати зміни у розкладі, підвищуючи рівень задоволеності учасників освітнього процесу. Аналогічно, автоматизовані системи сприяють ефективному використанню матеріальних ресурсів закладу освіти та рівномірному розподілу навчального навантаження, що позитивно впливає на академічні досягнення учнів [8] [16].
Значна увага приділяється дослідженням, що стосуються цифровізації освіти, зокрема аналізу автоматизованих систем складання розкладу. У своїй роботі “Фактори складання шкільного розкладу” Єльнікова О.В. розглядає результати впровадження цифрових рішень у планування навчального процесу та підтверджує ефективність інформаційних технологій в управлінні освітою [4].
Таким чином, автоматизація процесу складання розкладу є важливим кроком у цифровій трансформації освіти. Використання сучасних технологічних рішень сприяє оптимізації планування освітнього процесу, мінімізації людського фактора та створенню ефективної системи управління навчальними ресурсами. Останні наукові дослідження підтверджують, що автоматизовані системи значно покращують якість освіти, скорочують адміністративні витрати та сприяють більш ефективному використанню освітнього потенціалу навчальних закладів (Моханрадж К. Р., Абінаясанкар М., Баладжі Г. Б., 2024) [19].
1.2. Аналіз наявних технологічних рішень
Останні роки відзначаються значним розвитком програмного забезпечення для автоматизації складання розкладу в освітніх закладах. Існують численні рішення, такі як Untis, EduPage, ASC Timetables та “Розклад Нова Школа”, що пропонують гнучкі підходи до складання розкладу та його інтеграцію з іншими освітніми платформами (Лаптєва М., 2024) [8]. Порівняльний аналіз свідчить, що автоматизовані сервіси сприяють підвищенню ефективності освітнього процесу, скороченню часу на коригування розкладу та покращенню комунікації між його учасниками (Горошко І., Горошко В., 2024) [3].
Водночас більшість наявних програмних рішень мають певні недоліки. Значна частина таких сервісів орієнтована переважно на заклади вищої освіти або має складний інтерфейс, що ускладнює їх використання в закладах загальної середньої освіти. Як наслідок, адміністрації шкіл часто стикаються з труднощами при впровадженні таких систем [14]. Дослідження свідчать, що найбільш ефективні програмні комплекси використовують алгоритми штучного інтелекту та хмарні технології для оптимізації розкладу та мінімізації конфліктів (Моханрадж К. Р., Абінаясанкар М., Баладжі Г. Б., 2024) [19].
Аналіз показує, що “Розклад Нова Школа” є оптимальним рішенням для закладів освіти завдяки його інтеграції з LMS, адаптації до національних стандартів і мінімальному часу впровадження. Цей програмний комплекс автоматично враховує завантаженість аудиторій, персональні налаштування вчителів та можливість замін занять у режимі реального часу [https://rozklad.org/] [7]. Основними перевагами сервісу “Розклад Нова Школа” є універсальність, простота у використанні та висока гнучкість, що дозволяє адаптуватися до змінних умов освітнього процесу. Ця система забезпечує ефективне управління розкладом із мінімальними витратами часу, усуваючи помилки, характерні для традиційного ручного складання розкладу (рис. 1.3).
Таким чином, автоматизація складання розкладу є ключовим напрямом цифровізації освіти, що підтверджується як теоретичними дослідженнями, так і практичним досвідом впровадження відповідних систем.
РОЗДІЛ 2. Особливості впровадження сервісу "Розклад Нова Школа"
2.1. Обґрунтування вибору та етапи впровадження сервісу «Розклад Нова Школа»
Ефективна організація навчального процесу завжди була пріоритетом Ліцею №44. Заклад поступово переходив від традиційних підходів до цифрових рішень: запровадив електронний документообіг, хмарні технології та інструменти моніторингу. Водночас складання розкладу тривалий час залишалося ручним або напівавтоматичним із використанням електронних таблиць, що потребувало значних ресурсів. Виникла потреба у гнучкому та зручному інструменті для оперативного коригування розкладу. Після аналізу програмних рішень, доступних на українському ринку, було обрано сервіс «Розклад Нова Школа». Вибір зумовили такі критерії: гнучкість платформи, адаптованість до особливостей української системи освіти, можливість оперативного внесення змін у реальному часі.
Робота над інтеграцією сервісу в управлінську систему закладу розпочалася у 2018 році та триває дотепер. На першому етапі, проаналізувавши потреби учасників освітнього процесу, встановили, що рівень задоволеності паперовим розкладом становить лише 3,5–3,8 бала (за п’ятибальною шкалою) (додаток Д). Адміністрація прагнула мінімізувати кількість помилок і спростити процес складання та коригування розкладу. На початковому етапі впровадження використовували базовий функціонал: введення навчальних планів, налаштування семестрового та річного розкладу, визначення тижневого навантаження. Після внесення розкладу до бази було забезпечено швидкий доступ до актуальної інформації, скорочено час на пошук, оперативно поінформовано учасників про зміни. Уже тоді вдалося усунути накладки та плутанину в розкладі.
У 2019/2020 навчальному році, під час пандемії COVID-19, постала необхідність організації дистанційного навчання. Було впроваджено комплекс цифрових інструментів, зокрема Google Workspace for Education та електронний журнал «Нові Знання». У цей період автоматизований розклад у тестовому форматі став частиною системи дистанційного навчання, що дозволяє оцінити його ефективність у нових умовах.
Наступним етапом стало повноцінне використання сервісу під час повномасштабної війни та переходу до дистанційного і змішаного форматів навчання. В умовах постійних змін та обмежень повна автоматизація планування освітнього процесу виявилася критично важливою для стабільної роботи закладу освіти.
2.2. Опис функціоналу сервісу «Розклад Нова Школа»
«Розклад Нова Школа» — єдина онлайн-програма в Україні з 2014 року, що має гриф МОН України №22.1/2-Г-286 від 23.05.2018, адаптована до вимог національної системи освіти. Вона дозволяє автоматизувати процес складання збалансованого розкладу навчальних занять швидко, якісно та зручно. Програма апробована та успішно використовується в школах, гімназіях, ліцеях, ПТНЗ, коледжах усіх регіонів України. Дружній інтерфейс і навчальні відео допомагають легко освоїти функціонал.
Сервіс автоматизує складання розкладу з урахуванням обов’язкових, умовно обов’язкових та бажаних умов, зокрема: облаштування кабінетів для окремих предметів, завантаженість педагогів, формування зведених груп тощо [13]. Скриншоти інтерфейсу Ліцею №44, налаштувань програми та процесу складання розкладу наведено в додатку А.
Важливим інструментом системи управління розкладом є можливість контролю сумарної важкості предметів, планування порядку вивчення академічних предметів. Програма враховує: особливості навчальних планів та організації освітнього процесу (паралелі, профільні предмети, тижневе навантаження); наявність другої зміни, п’яти- або шестиденного навчання; специфіку кабінетного фонду (спеціалізація, зайнятість, закріплення за вчителем або класом); індивідуальні потреби педагогів, методичні дні, небажані години занять.
Функціонал сервісу забезпечує:
- поділ класів на підгрупи (до трьох), у тому числі для різних предметів;
- об’єднання учнів у потоки з подальшим поділом на групи;
- контроль сумарної важкості предметів і планування порядку їх вивчення;
- відображення та друк розкладу у 16 форматах (індивідуальні розклади, журнали замін, довідки по вчителях, класах тощо);
- публікацію розкладу для сайту закладу та мобільних пристроїв; – швидке внесення щотижневих змін;
- ручне редагування розкладу;
- складання річного, семестрового, тижневого розкладів;
- технічну підтримку майже 24/7, миттєві оновлення.
Платформа постійно вдосконалюється, враховуючи зміни в освітньому процесі та сучасні вимоги.
2.3. Забезпечення комунікації та доступу до інформації для всіх учасників освітнього процесу
Автоматизований розклад став інструментом оперативної комунікації між учасниками освітнього процесу. Сервіс забезпечує зручний доступ до актуальної інформації для всіх користувачів: учні та батьки своєчасно дізнаються про зміни, вчителі планують робочий час, а адміністрація аналізує ефективність організації навчання. Мобільний доступ дає змогу своєчасно отримувати оновлення розкладу, що зменшує організаційні труднощі. Сервіс сприяє оперативному реагуванню на потреби користувачів та покращує взаємодію між усіма учасниками освітнього процесу. Скриншоти доступу до розкладу на сайті та мобільних пристроях наведено в додатку Б.
Сервіс вирізняється високим рівнем технічної підтримки. Розробники надають допомогу на всіх етапах впровадження: від налаштування платформи й навчання персоналу до адаптації системи під потреби ліцею. Команда підтримки працює 24/7, відповідаючи на запити через чат, електронну пошту або телефон. Користувачі також можуть обмінюватися досвідом та отримувати консультації у спеціальній Viber спільноті. Таким чином, професійна підтримка значно спростила процес впровадження та використання сервісу, зробивши його незамінним інструментом для ефективного планування.
2.4. Оцінка якості і збалансованості, кількісні характеристики автоматично створеного розкладу
Під час створення розкладу навчальних занять головним завданням є забезпечення його якості та збалансованості відповідно до вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (пункт 1 розділу V) [11]. Для досягнення цієї мети використовується аналітичний модуль, який надає кількісні характеристики автоматично створеного розкладу. Цей модуль допомагає орієнтуватися в критеріях якості розкладу та цілеспрямовано вдосконалювати його. У модулі аналізуються сім предметів, що мають максимальну рейтингову складність. Для кожного з них визначено чотири критерії якості. Після створення розкладу програма здійснює сумарний розрахунок за кожним критерієм, підсумовує їх по кожному предмету і визначає загальну кількість балів за розкладом у цілому. Результати оцінюються за такими показниками: менше 500 балів – задовільно; 500- 600 балів – потребує доопрацювання; більше 600 балів – незадовільно. Після створення початкового розкладу на початку 2024/2025 н.р. система оцінила його у 809 балів («незадовільно»). Це спонукало до детального аналізу недоліків. На першому етапі було скориговано розподіл навчального навантаження протягом тижня. Наступним кроком став детальний аналіз предметів із найбільшими балами за критеріями складності. Поступово було внесено корективи, що дозволили знизити загальну оцінку до рівня нижче 500 балів («задовільно») (див. додаток Г). Водночас враховувалися реальні організаційні виклики:
- перевищене педагогічне навантаження у вчителів математики, інформатики, фізики, англійської мови (понад 32 години) та фізичної культури (27 годин);
- відсутність вчителя української мови (тимчасове навантаження покладено на вчителів початкових класів);
- обмежена місткість укриття (350 місць при 1050 учнях);
- навчання у дві або півтори зміни;
- проведення занять із предмета «Захист України» раз на місяць у спеціально створених осередках.
З урахуванням викликів, адміністрація оцінила підсумковий варіант розкладу як «відмінний», адже він забезпечив стабільність освітнього процесу в умовах обмежених ресурсів.
Таким чином, застосування аналітичних показників дозволило об’єктивно оцінити якість розкладу, виявити слабкі місця та прийняти обґрунтовані управлінські рішення, що гарантували впорядковану роботу навчального закладу навіть за значних обмежень.
РОЗДІЛ 3. Результативність впровадження сервісу "Розклад Нова Школа"
3.1. Методика збору та аналізу кількісних показників ефективності використання сервісу «Розклад Нова Школа»
Оцінка ефективності використання цифрової платформи складання розкладу в КЗ «Ліцей №44» м. Кам’янського здійснювалася через систематичний збір та порівняльний аналіз кількісних даних. Для збору якісної інформації до дослідження залучені ключові користувачі системи, здійснено анкетування учасників освітнього процесу та проведено опитування серед учнів, вчителів, батьків та адміністрації. Цей підхід дозволив об’єктивно оцінити вплив системи на різні аспекти освітнього процесу, а саме на підвищення його ефективності через інноваційне планування, та виявити потенційні напрями для його оптимізації.
Ключові показники ефективності, як основні критерії для оцінки впровадження освітнього сервісу (додаток Д), оцінені двічі: у 2018 році до впровадження онлайн розкладу і у 2024 році під час повноцінного його використання. До них увійшли такі аспекти, як час, витрачений на складання розкладу, кількість помилок у розкладі, завантаженість аудиторій, рівень задоволеності користувачів та інші параметри, що відображають якість організації освітнього процесу.
Дані для аналізу збиралися з різних джерел, включаючи саму платформу «Розклад Нова Школа», яка надає інформацію про розклад, його зміни та використання ресурсів, через щоденне спостереження за роботою системи та збір якісних даних. Додаткові дані отримано з електронних та паперових журналів, які містять академічні показники учнів, такі як успішність і відвідуваність занять, з моніторингу освітнього процесу, який здійснювався в Ліцеї №44 з 2003 року, з
щорічних звітів якості освітнього процесу. Важливу роль у зборі думок та оцінок відіграли анкетування та опитування, інтерв’ю, проведені серед учнів, учителів і батьків, які дозволили оцінити їх задоволеність системою (додаток Р).
Після збору даних здійснена їх обробка та аналіз із використанням різних статистичних методів. Порівняльний аналіз дозволив виявити зміни до і після впровадження системи. Отримані результати аналізу інтерпретовані для формулювання висновків щодо впливу використання онлайн-розкладу як інструменту інноваційного планування, на різні аспекти освітнього процесу, а саме на підвищення його ефективності, та визначення напрямів його подальшого вдосконалення. Проведений аналіз було використано для моделювання можливих змін.
Результати дослідження представлені у вигляді створених дашбордів, які легко сприймаються, включаючи звіти, графіки та презентації (додатки Е-М).
3.2. Аналіз впливу сервісу «Розклад Нова Школа» на показники ефективності освітнього процесу
Аналіз отриманих даних свідчить про значне покращення ефективності організації освітнього процесу в Комунальному закладі «Ліцей №44» Кам’янської міської ради завдяки впровадженню системи управління розкладом.
Час на складання розкладу скоротився на 85%, зменшивши кількість помилок та необхідність внесення змін. Кількість ітерацій при формуванні остаточного розкладу зменшилася на 80%, а кількість помилок скоротилася на 75%, що позитивно вплинуло на організацію навчального процесу та зменшило кількість конфліктних ситуацій
(додаток Д). Якщо раніше необхідні коригування розкладу здійснювалися щотижня, то тепер вони зводяться до одного разу на два місяці.
Автоматизація складання розкладу та його швидке оновлення значно оптимізували планування навчального часу. Завдяки цьому адміністративне навантаження на персонал зменшилося, а керівництво закладу отримало можливість зосередитися на стратегічних завданнях.
Сервіс забезпечив зручний та персоналізований доступ до актуальної інформації для всіх учасників. Учні (82,8%) та їхні батьки (84,1%) оцінили зручність доступу до розкладу в режимі реального часу, що сприяло зменшенню пропусків занять. Це позитивно вплинуло на рівень відповідальності учнів і покращило організацію їхнього навчання (додатки Ж, И).
Використання інноваційного інструменту демонструє сучасний підхід і приваблює учнів і їхніх батьків. За результатами опитування 68% батьків відзначили позитивний вплив електронного розкладу на організацію освітнього процесу, покращення рівня інформованості відзначили 72% респондентів, вдалося усунути непорозуміння, пов’язані з розкладом. Зручність планування позашкільної діяльності завдяки впровадженню сервісу відмітили 46% батьків учнів (додаток И). Крім того, рівень задоволеності всіх учасників освітнього процесу помітно підвищився. Адміністрація, вчителі, учні та батьки оцінили роботу з новим розкладом на 4,3–4,9 балів із 5, що на 21–40% вище, ніж раніше (додатки Д, Е, И).
Позитивні зміни, пов’язані з впровадженням автоматизованого розкладу, також підтверджуються відгуками учасників освітнього процесу (додаток Н). Оперативність роботи з розкладом стала ще однією перевагою. Середній час, який користувачі витрачають на пошук інформації про розклад, скоротився на 60%, а кількість звернень до адміністрації зменшилася на 94%. Це свідчить про зрозумілість і доступність автоматизованого розкладу (додаток Д).
Результати опитувань показали, що 94,4% учителів визнали позитивний вплив сервісу на їхню роботу, зокрема економію часу. Покращилися показники взаємодії з адміністрацією та ефективності планування уроків (88,9%), а також зменшилася кількість накладок і плутанини в розкладі (відзначили 96,1%), що створило стабільне середовище для навчання (додаток К).
Завантаженість аудиторій у раціональному використанні також зазнала значного покращення: показник виріс із 73% до 89%, що свідчить про більш ефективне використання кабінетів, обладнання та персоналу завдяки автоматизованому розподілу навантаження в умовах роботи у дві зміни.
Позитивні зміни відобразилися й на академічних результатах, які стали відчутним показником ефективності впровадження електронного розкладу. 67% здобувачів освіти підвищили відповідальність за своє навчання, середній бал учнів зріс на 5% (із 7,8 до 8,2), що свідчить про більш якісне засвоєння навчального матеріалу завдяки чіткішій організації освітнього процесу.
Підвищення кількості учнів з високим рівнем навчальних досягнень на 40% є свідченням створення умов, які сприяють максимальному розкриттю потенціалу учнів. Водночас кількість учнів із низьким рівнем навчальних досягнень зменшилася на 25,5% завдяки рівномірному розподілу навантаження, суворому дотриманню розкладу та зниженню стресу через раптові зміни (додаток Л).
Підвищення відвідуваності занять на 12%, до 95%, свідчить не лише про покращення організації освітнього процесу, а й про зростання мотивації учнів до навчання (додаток Д).
Додатково вплив сервісу відчули вчителі, які майже одноголосно відмітили економію часу (додаток К), змогли краще адаптувати свої методики викладання до оптимізованого розкладу, зменшивши перевантаження в певні дні. Це також позитивно позначилося на учнях, які отримали більш збалансоване освітнє середовище. Рівномірний розподіл складних предметів протягом тижня дозволив зменшити когнітивне навантаження, що сприяло більш ефективному засвоєнню знань. 91,7% вчителів і 67,8% батьків відзначили позитивний вплив сервісу на організацію освітнього процесу та його ефективність (додаток Л).
Підвищення академічних результатів стало наслідком своєчасного інформування, оптимізації навантаження та покращення організації навчання для 89% здобувачів освіти, що виключило ситуації, коли учні пропускали важливі заняття через непоінформованість (70%). Розклад, який урахував індивідуальні потреби, відзначили більше 51% учнів. Загалом, ці результати вказують на те, що автоматизація розкладу створила сприятливі умови для реалізації потенціалу кожного учасника освітнього процесу (додаток М).
Фінансові результати також позитивні: вартість друку розкладів знизилася на 80%, а економія часу адміністрації досягла 99%. Це дозволило спрямувати зекономлені ресурси на реалізацію інших важливих завдань (додаток Д).
Загалом, впровадження сервісу стало ключовим фактором у покращенні якості освітнього процесу. «Розклад Нова Школа» не лише підвищив ефективність роботи закладу, але й створив комфортне середовище для всіх учасників освітнього процесу, забезпечивши його якість і стабільність.
3.3. Напрями розвитку та інтеграції сервісу «Розклад Нова Школа» для оптимізації освітнього процесу
Впровадження автоматизованої системи складання розкладу відкриває широкі можливості для покращення організації освітнього процесу. Подальша інтеграція з електронними журналами дозволить автоматично фіксувати відсутність учнів, оцінки та академічні показники.
Подальший розвиток сервісу передбачає:
- розробку мобільного додатка для зручного доступу до розкладу;
- розширення аналітичного модуля, що дозволяє прогнозувати перевантаження аудиторій і викладачів;
- впровадження чат-бота у Telegram/Viber для автоматичних повідомлень про зміни;
- додаткову інтеграцію з електронними журналами для повного контролю навчального процесу.
Також доцільним буде впровадження гнучкої системи оповіщення, що включатиме SMS- та email-сповіщення про зміни в розкладі для учнів і батьків (рис. 3.1).
Варто зазначити, що здобувачі освіти Ліцею №44 вже користуються чат-ботом, який надає інформацію про поточний і наступний урок та був створений учнем 10-А класу Ярошем Матвієм (додаток П).
Завдяки цим удосконаленням сервіс стане ще ефективнішим та більш адаптивним до змін в освітньому процесі.
ВИСНОВКИ
На основі отриманих даних про досвід впровадження сервісу «Розклад Нова Школа» в Комунальному закладі “Ліцей №44” Кам’янської міської ради Дніпропетровської області можна зробити кілька важливих висновків.
Сервіс продемонстрував високу ефективність в оптимізації процесу планування освітньої діяльності. Завдяки автоматизації вдалося значно скоротити час на складання розкладу, мінімізувати кількість помилок, уникнути перевантаження учнів і педагогів, забезпечити прозорість і зручність доступу до актуальної інформації для учнів, вчителів і батьків. Підвищився рівень задоволеності всіх учасників освітнього процесу, що позитивно вплинуло на якість навчання та мотивацію. Інтеграція з мобільними додатками сприяла оперативній комунікації та зниженню адміністративного навантаження, що дало змогу зосередитись на стратегічних завданнях закладу.
Практичне використання сервісу сприяло покращенню комунікації між адміністрацією, педагогами, учнями та їхніми батьками завдяки інтерактивному доступу до інформації та оперативному реагуванню на зміни. Висока адаптивність системи дозволяє враховувати індивідуальні потреби учасників освітнього процесу, рівномірно розподіляти навантаження та ефективніше управляти ресурсами.
Попри потребу в подальшому вдосконаленні та адаптації сервісу до специфіки закладу, переваг автоматизованого розкладу значно більше (додаток Р). Щодо вирішення викликів, пов’язаних з удосконаленням роботи сервісу, досвід Ліцею №44 підтверджує, що для цього потрібен час.
Таким чином, впровадження інноваційних інструментів планування є ефективним підходом до вирішення сучасних викликів в освіті, сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу та може стати базисом для подальшого розвитку цифровізації освітніх процесів.
Як підсумок візуалізації позитивних змін в організації освітнього процесу та підвищення його ефективності завдяки впровадженню онлайн-розкладу створена хмара ключових слів у WordArt (додаток С).
Перспективи використання сервісу включають розширення його функціоналу через інтеграцію з сучасними платформами, створення адаптивних інструментів для персоналізації навчання, використання аналітики для прогнозування проблем та покращення ефективності освітнього процесу. Завдяки цим напрямкам сервіс зможе забезпечити ще більшу гнучкість, зручність і результативність у плануванні та організації освітнього процесу (додаток Р).
Для масштабного впровадження автоматизованого планування важливо забезпечити підготовку персоналу, адаптацію системи до потреб закладу, інтеграцію з іншими освітніми платформами та розробку методики моніторингу ефективності. Додаткове розширення функціоналу, включаючи індивідуальні навчальні плани та автоматичні сповіщення, покращить взаємодію всіх учасників освітнього процесу. Технічна підтримка розробників та створення інструктивних матеріалів сприятимуть поширенню досвіду серед інших закладів освіти (рис. 4.1).
Таким чином, впровадження сервісу «Розклад Нова Школа» підтвердило свою ефективність як інструмент цифрового управління освітнім процесом. Дослідження свідчить, що цифровізація планування навчальної діяльності дозволяє підвищити якість освітніх послуг, оптимізувати використання ресурсів, створити комфортне середовище для всіх учасників освітнього процесу та загалом підвищити його ефективність.
Представлений досвід Ліцею №44 доводить, що автоматизація планування сприяє стабільності й підвищенню якості освітнього процесу, і може бути використаний як модель для інших закладів освіти України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аналіз сучасного програмного забезпечення для автоматизації процесу складання розкладу навчальних занять / І. Рубан та ін. Системи обробки інформації. 2013. № 8 (115). С. 305–310.
2. Гончарова І. Цифрові технології в освіті як засіб покращення доступності та ефективності навчання. м. Біла Церква.
3. Горошко І., Горошко В., Горошко А. Мобільні додатки в освіті: розробка інтелектуального android-застосунку для поліпшення інформаційної доступності розкладу занять. Measuring and computing devices in technological processes. 2024. № 1. С. 13–20. URL: https://doi.org/10.31891/2219-9365-2024-77-2 (дата звернення: 01.02.2025).
4. Єльникова О. Фактори складання шкільного розкладу. Педагогічний дискурс. 2007.
5. Змішане навчання: як організувати якісний освітній процес в умовах війни. Державна служба якості освіти України. URL: https://sqe.gov.ua/zmishane-navchannya-yak-organizuvati-yaki/ (дата звернення: 27.01.2025).
6. Іваненко І. Автоматизація управління освітнім процесом: сучасні тенденції та перспективи. Вісник освіти України. 2022. № 3. С. 45–50.
7. Кривонос О., Котенко О. Використання цифрових технологій в освітньому процесі. Наука і техніка сьогодні. 2023. № 1(15). URL: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2023-1(15)-161-175 (дата звернення: 31.01.2025).
8. Лаптєва М. Оптимізація розкладу занять: методи, проблеми та рішення. Вісник студентського наукового товариства ДонНУ імені Василя Стуса. 2024. Т. 2, № 16.
9. Лещенко Т., Петров О. Інноваційні технології в освіті: використання цифрових сервісів у середніх школах. Сучасна школа. 2023. № 5. С. 12–19.
10. Мельник А. Розробка програмного застосунку «розклад занять» для закладів освіти. Актуальні питання сучасної інформатики : Матеріали доп. VІІІ Всеукр. науково-практ. конф. з міжнар. участю, м. Житомир, 16 листоп. 2023 р. 2024. С. 82–84.
23
11. Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти : Наказ МОЗ України від 25.09.2020 № 2205 : станом на 9 верес. 2022 р.
12. Про Національну програму інформатизації : Закон України від 01.12.2022 № 2807-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-20#Text (дата звернення: 11.02.2025).
13. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII : станом на 1 січ. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 31.01.2025).
14. Розклад нова школа. Нова Школа Розклад – складання розкладу та адміністрування замін. URL: https://rozklad.org/ (дата звернення: 31.01.2025).
15. Сафонов Ю. М., Коротун О. П. Цифровізація освіти в у країні: технології та
методики навчання. Трансформаційна економіка. 2024. № 2 (07). С. 89–94. URL: https://doi.org/10.32782/2786-8141/2024-7-15 (дата звернення: 31.01.2025).
16. Снитюк В., Сіпко О. Технологія еволюційного формування розкладів у закладах вищої освіти : Монографія. Київ : ФОП Піча Ю.В., 2022. 136 с.
17. Цифровізація української освіти: реалізація, проблеми і перспективи. Портал Педрада. URL: https://oplatforma.com.ua/article/16004-tsifrovizatsiya-ukrainskoi osviti-realizatsiya-problemi-i-perspektivi (дата звернення: 31.01.2025).
18. Diallo F. P., Tudose C. Optimizing the Scheduling of Teaching Activities in a Faculty. Applied Sciences. 2024. Vol. 14, no. 20. P. 9554. URL: https://doi.org/10.3390/app14209554 (date of access: 31.01.2025).
19. Mohanraj K. R., Abinayasankar M., Balaji G. B. Automated Learning and Scheduling Assistant using LLM. Journal of Ubiquitous Computing and Communication Technologies. 2024. Vol. 6, no. 3. P. 284–293. URL: https://doi.org/10.36548/jucct.2024.3.006 (date of access: 25.01.2025).
20. S. S., – D. A., – Y. B. Revolutionizing Scheduling: A Comprehensive Analysis of Automated Timetabling Solution. International Journal For Multidisciplinary Research. 2024. Vol. 6, no. 3. URL: https://doi.org/10.36948/ijfmr.2024.v06i03.19313 (date of access: 31.01.2025).